Інклюзивна освіта
Що таке інклюзивна освіта?
Інклюзивна освіта - це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу.
10 кроків до розуміння
У сучасному світі інклюзивну концепцію застосовують у більшості розвинених країн. За статистичними даними, таке навчання є офіційно закріпленим напрямком освіти у 75% держав. Але механізми впровадження залежать від соціально-економічних умов, освітніх та культурних традицій, тому відрізняються у кожній з країн.
Чим можуть допомогти батьки своїй дитині, якщо вона відвідує інклюзивну групу?
Сім'я несе найбільшу відповідальність за виховання дитини і має виконувати головне завдання – забезпечувати умови для духовного, морального, інтелектуального й фізичного розвитку. Законом України «Про освіту» на батьків покладена відповідальність за фізичне здоров'я та психічний стан дітей ,створення належних умов для розвитку їхніх природних здібностей. Від сім'ї починається шлях дитини до пізнання світу, свого становлення як особистості.
Усі діти різні- одні слухняні, інші капризні; одні розвиваються швидко, все «схоплюють», засвоюють на «льоту», інші відстають у розвитку; одні товариські, інші, навпаки, замкнуті. Чому так відбувається? Причин тут багато: й уроджені особливості нервової системи дитини, і стан здоров'я, і характер взаємин з батьками та іншими членами сім'ї, а пізніше – вихователями, вчителями, однолітками. Дитина із особливими потребами потребує постійної батьківської підтримки. Підпорядкувати таку дитину загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві неможливо, тому треба навчитися взаємодіяти і спілкуватися з нею.
Пам'ятайте, що дитина не винна в тому, що вона особлива. Особливості такої поведінки в кожному конкретному випадку зумовлені певними причинами: проблемами під час вагітності матері, ускладненням під час пологів, психосоціальними причинами (стиль виховання в сім'ї).
Усвідомте, що виховання та навчання дитини з особливими потребами– це довготривалий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання. Навчіться давати інструкції: вони повинні бути короткими, не більше 3-4 слів. В іншому разі дитина просто «виключиться» і не почує Вас. У взаєминах з дитиною не допускайте «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати Вами. Чітко обговоріть з дитиною, що можна, а що не можна робити вдома, в дошкільному закладі. Для підняття самооцінки, віри дитини в свої можливості – хваліть її за успіхи і досягнення, навіть самі незначні. Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів. Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців.
Рекомендації батькам гіперактивних дітей
У своїх відносинах з дитиною дотримуйтесь "позитивної моделі". Хваліть її в кожному випадку, коли вона цього заслужила. – Уникайте повторень "ні" і " не можна". – Говоріть стримано, спокійно і м'яко. – Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити. – Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності ,що вимагають концентрації уваги. – Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня . Час прийму їжі ,виконання домашніх завдань і сну повинний відповідати цьому розпорядкові.
Рекомендації батькам для дітей з тривожністю
Потрібно постійно підбадьорювати, заохочувати демонструвати впевненість у їхньому успіху, у їхніх можливостях. – Розширювати і збагачувати навички спілкування з дорослими й однолітками , розвивати адекватне ставлення до оцінок і думок інших людей; – Щоб перебороти скутість ,потрібно допомагати дитині розслаблюватися ,знімати напругу за допомогою рухливих ігор ,музики ,спортивних вправ ; – Поспостерігайте за собою. Дуже часто ми самі виховуємо своє роздратування, терпимо його доти, доки воно не вибухне, як вулкан, яким уже не можна керувати. Набагато легше й корисніше вчасно помітити своє незадоволення і проявити його так, щоб не принизити дитину, не звинуватити, а просто виявити своє незадоволення.
Рекомендації батькам сором'язливих та замкнутих дітей
Потрібно розширювати коло знайомих своєї дитини, частіше запрошувати в гості до себе друзів, брати дитину в гості до знайомих. – Розповідати дитині, що нового і цікавого ви довідались, спілкуючись з тією чи іншою людиною. – Залучати дитину до різних доручень, пов'язаних із спілкуванням.
Принципи спілкування з агресивними дітьми
Пам'ятайте, що заборона і підвищення голосу – неефективні способи подолання агресивності. – Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. – Важливо щоб дитина почувала що ви її любите і цінуєте.
Поради батькам конфліктних дітей
Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Слід звертати увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс. – Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші способи виходу з ситуації.